Спочатку шок. Після – лихоманка: контракти, порти,посівна, овочі. І чи будуть вони потрібні?..
Далі – призови робітників, добровольці. Відправляли, знаючи, що достойні. Транспорт – частину віддали на потреби армії, як же інакше? Далі втрати: ті, хто не виходив із бункера, до речі, великі та здорові мужичари, які кинули свій колектив просто так. Благо, раз-два. Ті, хто поїхав з остраху зали- шитися. Намагалися зрозуміти, прийняти. 9 березня вся компанія вже була на постійних місцях: за цей період підготували пристойне бомбосховище, енергетичні підрозділи. Люди – молодці: перші тривоги, першу атаку відчули на собі жителі Сміли – звідси йде персонал. І кожен розумів: не можна втрачати час.
До посівної вже значною мірою були готові, але довелося перекроювати сівозміну – з другої неділі війни було ясно, що так, як було, не буде.
Кошти. Фінансовий стан дав змогу провести посівну кампанію та підготувати комплекс до переробки.
Труднощі? Так. Замовчали трейдери, зерно є досі на складі. Встали контракти на реалізацію – порти ж. Паливо коментувати не буду – це для всіх. Найскладніше було з дилерами: тут, як сказав президент у своїй промові перед бундестагом у березні: «бізнес, бізнес, бізнес»… і немає відстрочок, як немає людського товарного кредиту. Гаразд, витягли ситуацію.
Волонтери, центр підтримки біженців: від кулінарії до продуктів, від цукру до тушонки. Від палива до електропроводів. Думала тоді: а якщо самій буде не досить? Як по-іншому? Може не згодиться, якщо не вистоїмо. Біженці. У нас працюють, і ми раді кожному. А ще приймаємо до себе на прожиток.
Ні, гроші не беремо – непристойно.
Далі прийшло розуміння бізнесу в непростих умовах. З 15 березня повністю відновили режими поставок, технологій, підготовки та сільгоспробіт. Розуміємо, що щасливчики: поля не в зоні бойових дій. Щасливчики? Та ні – армія, волонтери, люди, держава. Стоїмо.
Для власників аграрного бізнесу цей сезон є серйозним викликом щодо професіоналізму та вимагає використання всіх можливих знань та дій. Тому цього року для нас це вже ПЕКЕЛЬНА битва за врожай.
Ми долаємо безліч проблем, починаючи від дефіцитів, занадто високої ціни на добрива та ЗЗР до втрачених логістичних ланцюгів і партнерів для реалізації готової продукції. З цим – страшнувато.
Ми вперше за 19 років стикнулися з настільки серйозними проблемами в постачанні. Особливо важко було з паливом для сільсько- господарської техніки. Вода подорожчала, витрати на полив будуть тяжкими. Домовилися з партнерами по спільному користуванню по вкладинах у розширення енер- гетичних потужностей для подачі води на поля. Погода додає цього року турботи – затяжна та холодна весна погано впливає на розвиток рослин. Однак із надією вже спостерігаю за першим цвітом горо- шку. Сподіваємося.
Найскладніше – виробництво.
З минулого року газ подорожчав у 9 разів, кіловат година, вода… Зараз підрядників підшукали для модернізації сушарок на сільгосппідприємствах. До речі, хто читає з теплотехніків – можуть під’єднатися, трохи часу є.
Тара, запчастини, оплата праці. Ще потрібно далі розвиватися, бо планів дуже багато. А є ж конку- ренти… Шукаємо додаткові склади – три місяці зламаних контрактів залишають неприємний смак у комерсантів та продукт на складі. Дуже задоволена діями митної служби: питання постачання запчастин як товару критичного імпорту, що був заборонений до ввозу на митну територію для функціонування підприємства, вирішувалися швидко та професійно, як ніколи раніше. Ремонтно- будівельні та технічні заходи з під- готовки устаткування та цехів уже майже завершено. Проведено всі необхідні роботи для того, щоб без затримок, втрат та порушень технологічних процесів провести при- ймання та переробку сировини з поля, яка дістається нам цього, важкого для всієї країни року, занадто великими зусиллями. Іноді просто виникає бажання виспатися…
З середини червня готуються повернутися на свої робочі місця 150 працівників у складі чотирьох бри- гад. Доставка робітників буде «золотою». Не дивлячись на достатньо великі труднощі з найманням персоналу, запрошуємо ще нових працівників. До нас можуть приєднатися й переселенці з інших регіонів, котрі шукають підробіток.
Пріоритети підприємства, які були визначені на початку формування та діяльності компанії, залиша- ються незмінними:
-
натуральність, безпека та якість продукції;
-
турбота про здоров’я своїх споживачів і персоналу компанії;
-
стабільний і сталий розвиток;
-
підтримка своєї економіки та призов купувати українське – наше краще смакує.